Мантри

Найбільш ефективна мантра Ом. Звучить мантра Ом як один звук Аум.

З Вікіпедії:

В Пуранах звук «Ом» определяется, как священный.
Он, сам по себе, является наивысшей мантрой, символизируя собой Брахман (высшую реальность) и Вселенную как таковую. Три его составляющих (А, У, М) традиционно символизируют Создание, Поддержание и Разрушение — категории космогонии Вед и индуизма.

Коментар:

Мантру треба самому співати. Натомість прослуховування мантри майже нічого не дає. Хіба що може трохи підняти настрій. Співання мантри з'єднує з вищими силами, з Богом. Оздоровлення, очищення і духовне піднесення йде від Бога. Мантра сама пособі нічого не очищає і не оздоровлює.

Зауваження:

Зараз в інтернеті можна знайти тисячі різних мантр які і "духовний ріст" дають і "чудеса" творять і навіть "мудрість" збільшують. Просто включив мантру і пішов духовний ріст. Слухаєш мантру і мудрість збільшується. Якщо вони такі ефективні, чому їх не транслюють в лікарнях для безнадійно хворих людей? Або по телевізору замість новин.

Ще один вид обману (я так вважаю) - це звуки на певни звукових частотах. Їх люблять називати Ангельськими і тому подібне. Сольфеджио 528 Гц, Сольфеджио 285 Гц і т.д.
Людей хочуть ввести в оману, ніби прослуховування звуків на певній частоті їх вилікує або очистить від негативу відкидаючи наявність Бога і вищої справедливості.
Відео: Садгуру - Почему вы советуете людям не заниматься целительством


Харе Крішна мантра, яку називають також Маха-мантра («велика мантра») відома в багатьох традиціях індуїзму де вважається що її слухання, вимовляння або оспівування підносить свідомість практикуючого на духовний рівень.


Тендзин Вангьял Ринпоче - «Тибетское исцеление звуком»

Цікава книжка про мантри та практичне використання з метою оздоровлення.

Скачати Тибетское исцеление звуком.doc,
або відкрити в Документах Google Тибетское исцеление звуком

Тендзин Вангьял Ринпоче - лама тибетской традиции Бон, обладатель звания Геше, автор книг, посвящённых учениям Дзогчен и тибетской йоги сна и сновидений.
Детальніше у Вікіпедії